ЗВЕРНЕННЯ ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ РАДИ ЦЕРКОВ І РЕЛІГІЙНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ   З  НАГОДИ 75-ЛІТТЯ ПОЧАТКУ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ

Дорогі браття і сестри! Співвітчизники!

75 років відділяє нас від однієї  з  найбільших трагедій в історії України та всього людства — Голодомору 1932-33 рр. Кількість жертв цієї трагедії, яка обчислюється мільйонами, вражає. Ще більше вражає жорстокий і нелюдський спосіб їхнього знищення — штучний голод, спланований та втілений в житія тогочасним більшовицьким керівництвом Радянського Союзу.

Протягом тривалого часу правда про цей злочин ретельно приховувалась. Партійний наказ змусив мовчати істориків. Але ніхто не змусить мовчати народну пам’ять. Ніхто не зможе прибрати безмовних свідків страшного злочину — братські могили жертв Голодомору.

Потрібно, щоб науковці ретельно вивчили та оприлюднили всі свідчення і документи, які проливають світло на цю подію. Органи державної влади та місцевого самоврядування повинні зробити все можливе для того, щоб правда про Голодомор, його причини та наслідки стала загальновідомою як в Україні, так і за кордоном.

Зло має бути назване злом, злочин — названий злочином. Не може бути жодного виправдання діям тих, хто прирік на жахливу голодну смерть мільйони людей різних національностей та віросповідань. Тим, хто відбирав останні продукти, хто зі зброєю в руках не давав людям жодної можливості врятуватися, заганяючи їх назад у голодні села. Правда про страшний геноцид Українського народу має звучати голосно, бо народ, який не пам’ятає свого минулого, приречений на блукання у пошуках майбутнього.

Ця правда повинна об’єднати Український народ. Бо тільки єднання навколо правди допомагає народу переживати найстрашніші етапи свого історичного шляху. Не потрібно шукати помсти, бо злочинці лягли у землю, як і їхні жертви. І тепер для них єдиним справедливим суддею є Бог, який праведно воздасть кожному за його вчинками. Ми закликаємо до усвідомлення страшної правди про Голодомор, бо тільки зрозумівши своє минуле, давши йому належну оцінку, ми зможемо краще зрозуміти й свій шлях у майбутньому.

Пам’ять про спільну трагедію Голодомору 1932–33 рр. об’єднує нас незалежно від національності, віросповідання або політичних переконань. Згадуючи жертв геноциду, ми повинні віддати їм належну шану. Ми маємо піднести свою молитву, засвітити свічку пам’яті. Ми просимо у Бога, щоб наша українська земля і наш народ, так само як і жоден інший народ на Землі, ніколи більше у своїй історії не зазнавали подібних трагедій. І кожен нехай зробить для цього все необхідне. Слово правди про Голодомор та пам’ять про його жертви допоможе нам у цьому.

Закликаємо на всіх вас Боже благословення!